Локація ФЕСТИВАЛЮ

Музей архітектури і побуту «Старе село», с. Колочава, Хустський р-н Закарпатської області 

Особливій події – особливе місце. Саме тому ми обрали музей-скансен «Старе село» в Колочаві, де трепетно оберігається душа Закарпаття через виставку локальної архітектури та побуту. Будинки горян початку ХХ століття, старовинні інтер’єри та начиння, хатини бідняка, швеця, пастуха, церковно-парафіяльна школа, сільська баня, угорська жандармська станція й навіть єврейська корчма – ці живі частинки минулого зібрано в музеї просто неба на березі річки Колочавка, серед зелених пагорбів Карпатських гір.

Однією з перлин цього місця є експозиція «Колочавська вузькоколійка», де паротяг нагадує про мандрівки через гори та долини, про рух і час, що ніколи не стоїть на місці.

Але особливою для нас стала експозиція про кінематографічне минуле Колочави, де ще у 30-х роках ХХ ст. знімали кіно – і це був фільм «Марійка-невірниця».

Його творили три митці: чеський письменник Іван Ольбрахт, сценарист Карел Новий та режисер Владислав Ванчура. Кінострічка чудово передає всю автентику того часу: народні звичаї, одяг, говірку, танці і пісні, та загалом життя верховинців на Закарпатті, тодішній Підкарпатській Русі, його розмаїття та багатонаціональну культуру.

Фільм знімали в Колочаві, озвучували в Празі, у павільйонах студії «Баррандов», а потім показували в в Ужгороді, Мукачеві, Хусті та Колочаві. Однак своє визнання кінострічка «Марійка-невірниця» отримала тільки через 76 років на фестивалі архівних та реставрованих стрічок у Болоньї. Тоді фільм переміг у номінації «Найкращий знову відкритий фільм».

Музей дбає не тільки про культуру, але й про природу. Щовесни, «Старе село» потопає у фіолетових квітах – крокусах. Шафран Гейфеля перебуває на межі зникнення і занесений до Червоної книги України, але у Колочаві квітка під пильним наглядом і бережно охороняється.